«Свобода слова»: обласний варіант

Поділитись:
FacebookVKOdnoklassnikiGoogle+

2012-07-19 20:12 / Вадим Долганов, / головний редактор газети «Київська правда»
№ 27 (22798)
Редакція «Київської правди» піддається рейдерській атаці з боку влади Київської області. Невдоволена об’єктивним висвітленням ситуації на шпальтах нашої газети, КОДА за допомогою обласних органів та держвиконавців намагається знищити творчий колектив, розташований … за межами області, тобто там, де ці так звані керівники взагалі ніякого права не мають!
Ми вже неодноразово писали про конфлікт між чиновниками та журналістами. Нагадаємо, все розпочалося рік тому, коли Київська обласна адміністрація несподівано, заднім числом припинила фінансування діяльності газети «Київська правда». Причому, було це зроблено настільки тупо та невміло, як може робити лише генерал-даішник Анатолій Присяжнюк, з іменем якого пов`язують останні два роки найбільш помітних «звитяг» Київщини.
Непотопляємі присяжнюки
Тут необхідно зробити невеличкий відступ. Про керманичів Київщини прості люди говорять по-різному. З ностальгією згадують Плюща та Засуху, з посмішкою – Жовтяка. Про Присяжнюка – або нелітературно з гнівом, або просто з огидою. Всім уже обридли пусті обіцянки «генерал-губернатора» про «покращання вже зараз», щоденний піар у гірших традиціях міліцей-прохіндєєва. На цьому тлі руйнується інфраструктура столичного регіону. Дороги – самі знаєте які. У якому стані економіка, соціальна сфера – й говорити годі. Невпинно зменшується кількість доступних навчальних закладів тощо. Київщина занедбана так, як не була занедбана багато десятиліть, може, з часів гітлерівської окупації. Й на цьому фоні продовжується нахабне розкрадання земель, будівництво палаців олігархів у приміській зоні. Вже сьогодні майже неможливо підійти до річок та озер, прогулятися лісом. Багатії стають усе заможнішими, присяжнюки усе товстішають – у прямому та переносному значенні.
Відверто визнаємо, що коли Присяжнюк прийшов до керівництва КОДА у 2010 році, ми теж, як і багато мешканців Київщини, мали певні ілюзії. Хоч й дубово, але, здавалося, правильно говорив новий керманич про «оранжевих злодюганів із попередньої влади». Водночас, певні речі одразу насторожували. Зокрема, що залишив він на ключових постах цих самих «оранжевих злодюганів». А ще привів на керівництво столичною областю колишніх міліціонерів, чимало яких вигнано з органів здебільшого за професійну непридатність та нечистоплотність. Присяжнюк почав активно переміщатися по області, відкриваючи різноманітні об’єкти. Й ми, зізнаємося, спочатку з радістю про те повідомляли. Бо після часів ющенківського маразматичного застою сподівалися на енергійні дії нової влади. Але, наче відра холодної води для журналістів «КП» стали звернення простих мешканців області. Мовляв, схаменіться, уважно подивіться, що за тим перерізанням стрічок! Й ми подивилися – та жахнулися, визнали свої помилки. Побачили, як видаються акти за землю десятку селян під об’єктиви телекамер, а сотні тисяч людей роками марно намагаються їх отримати. Складається враження, що хтось чекає, коли ці у масі своїй старі люди підуть у світ інший. Ми вразилися цинізму присяжнюків, коли урочисто відкривали вони будівництво залізниці між столицею та аеропортом Бориспіль. Це будівництво, анонсоване до ЄВРО-2012, досі не розпочиналося й невідомо, чи буде колись. Ми вразилися цинізму присяжнюків, коли «генерал-губернатор» визначив пріоритетними для себе п’ятдесят проектів, що належать здебільшого… приватним, часом іноземним компаніям. Ми жахнулися цинізму присяжнюків, коли вони, закриваючи дитячо-юнацькі спортшколи, почали кидати гроші на витратні проекти на кшталт «Формули-1» на воді…
Але останньою краплею, коли наш терпець обірвався, став арешт присяжнюкового холуя, такого собі Ігоря Осипенка, якого «генерал-губернатор» призначив керувати пристоличною культурою. Співробітники СБУ, які заарештували на гарячому цього Осипенка, констатували: хабар у 240000 американських доларів – хіба не всеукраїнський рекорд. Причому, дивна річ, брав той чиновник величезні гроші за... розширення меж села, до чого він, на перший погляд, не має жодного відношення. Про особливі, тісні стосунки Присяжнюка та Осипенка свідчать багато фактів. Наприклад, тягнув Присяжнюк за собою такого важливого кадра кілька років. Або подивимося на «придвірну» присяжнюкову газетку «Київщина регіональна», зі «слухачами» якої (це – не анекдот, а з повідомлення сайту КОДА) Присяжнюк проводить прямі лінії. У нас залишилася одна з цих “дацзибао”, де Присяжнюк з Осипенком представлені одразу на трьох (!) знімках. Гезетку видали до нещодавніх місцевих виборів. Ми про справу хабарника Осипенка написали – й потрапили в опалу.
Й наостанок, нагадаємо, хто такий регіонал-правитель Київщини. Звичайнісінький політичний перевертень. Колишній рядовий кримський даішник, а згодом заступник «славнозвісного» міністра МВС Білоконя, який обіцяв силою розігнати Майдан, але потім сам втік й невідомо де донині вештається. За ті звитяги Присяжнюк отримав звання генерал-лейтенанта міліції та орден «За заслуги» 3-го ступеню. У перші ющенківські роки сховався у депутатській фракції комуністів (!) парламенту АРК, але продав й своїх нових хазяїв. Виплив у Києві … заступником «оранжевого» голови СБУ Наливайченка. Про цього потішного персонажа вже сказано, здається, усе: від того, як губив у бані кредитні картки на сотні тисяч – аж до втікання з ющенківської «Нашої України» нещодавно. За великі заслуги перед Наливайченком Присяжнюк через три місяці служби у СБУ отримав своє перше звання в конторі. Генерал-полковника! Від Ющенка черговий орден «За заслуги» 2-го ступеню. А від Національної спілки журналістів України — звання ворога преси, за нахабне втручання у діяльність Нацради з питань телебачення та радіомовлення. До речі, як і нинішній його перший заступник Ярослав Москаленко. У цього персонажа звання ворога преси підтверджено нинішнього року, за протиправні спроби втручання у діяльність нашої редакції, зокрема. Про молодого та раннього Москаленка можна розповідати багато чого. Як він, приміром, прийшов до депутатства у Вишгородській райраді завдяки УНП, потім перекинувся до соціалістів, а після цього через любов з оранжевими став видатним регіоналом. Але є у Ярослава Миколайовича у його не досить великій біографії ще дещо. Сам він любить розповідати, як кілька років поспіль грав у футбол у Німеччині, там почав займатися бізнесом. Наше журналістське розслідування, результати якого ми опублікуємо згодом, коли Москаленко виставить свою кандидатуру на наступні парламентські вибори, свідчить про дещо інше. Зокрема, що Москаленко, проти якого порушувалося кілька кримінальних справ по дуже серйозних статтях, просто ховався від української Феміди. Й, взагалі, виникає просте запитання: звідки великі статки у цієї молодої людини, пригрітої свого часу славнозвісною Вірою Ульянченко, а потім Присяжнюком?
Один із поважних представників опозиції сказав нам кілька днів тому:
хай ще пограються. Швидко прийде час, коли український народ їх судитиме.
Подивимося. Принаймні, готові виступити свідками.
Як вони рейдерствують
Тож, ми написали про Осипенка, вони образилися й перестали виконувати свої фінансові обов’язки. Бог із ними. Тим більше про Осипенка ми почали писати регулярно. І як не писати? Ось знаходять його наші колеги-телевізійники з ТВі по телефону й задають запитання: суд визнав вас злочинцем, апеляційний суд підтвердив вирок – дев`ять років з конфіскацією майна за хабарництво, а ви – на свободі. Як це може бути? Он, дивіться, Юлія Тимошенко сидить собі та скаржиться. А Осипенко спокійнісінько відповів: «Не хочу я у тюрму!». Ну, чим не цирк у правовій державі! Тимошенко – це БЮТ, а Осипенко – місцевий депутат від правлячої Партії регіонів. Ось у чому відмінність. Та й з тими 240000 доларами питання: невже для самого себе культурний діяч нахабно брав? Невже не для більш високих начальників? Але й це, сподіваємося, невдовзі випливе.
Як й методика знущання над редакцією «Київської правди». Ми тоді, коли присяжнюки відмовилися з нами співпрацювати, як і належить законослухняним громадянам, подали до суду на розірвання нашого із присяжнюками господарського договору. Й що ж? Самий справедливий Київський господарський суд вирішив серйозно задуматися: а чи редакція газети «Київська правда» — це редакція газети «Київська правда»? Ні, справді, без гумору! Звичайно, що найстаріший творчий колектив України постійно змінював організаційно-правові форми. Був він і органом ОК КПУ, і просто «юридичною особою — редакцією». Але майже десять років тому, за пропозиціями Національної спілки журналістів України, усі редакції газет почали впорядковувати свою структуру. Так творчий колектив «Київської правди» став підприємством, заснованим на власності об`єднання громадян. Саме те об`єднання – творчий колектив «Київської правди». Більше того, ідентифікаційний код редакції не змінювався з 1991 року, починаючи з 1979-го редакція знаходиться за однією й тією ж адресою у видавництві «Київська правда», на вул. Маршала Гречка, 13. Й тільки наш найсправедливіший господарський суд, скликавши трійку(!), визначив, що редакція газети «Київська правда» та «редакція газети «Київська правда» — це різні речі. Не будемо лаяти найсправедливіший суд, але коли влада переміниться, й нова, українська почне наводити у державі лад, розчищаючи апарат цієї держави від присяжнюків, ми, швидше за все, надамо суду запис розмови. У ньому голос, схожий на «генерал-губернаторський» розповідає голосу, схожому на голос керівника суду, яким має бути рішення. У нас з цього приводу сьогодні лише одне цікаве запитання: а чи не отримали часом суддівські чиновники, або їхні родичі землю біля столиці після того рішення? Це так, до речі, запитання до наступної, української влади. Щодо самого рішення, то нічого цікавого воно, як свідчать наші правники (а серед них – головний юрисконсульт НСЖУ Тетяна Котюжинська) нікому не дало. Тепер нам доведеться подавати позов не від колективу підприємства «Редакція газети «Київська правда», а від трудового колективу «Редакція газети «Київська правда». Така казуїстика. Подивимося, що восени скаже наш найгуманніший господарський суд.
Але папірчиною від нього присяжнюки вирішили прикритися – й прийняли своєю регіональною більшістю в облраді рішення. Мовляв, редакцію газети «Київська правда» із співзасновників газети «Київська правда» вивести, а назвати «Київською правдою» таке собі фастівське поліграфічне підприємство «Поліфаст». Але ви там, у Фастові, ніяких редакцій не шукайте. Є в Києві контора, яка ховається під цією ширмою – адреса нам відома. Очолює її … колишній, вигнаний із МВС співробітник-даішник. Більше того, цей чоловік – головний редактор присяжнюкового ПР-листа «Київщина регіональна»!
А присяжнюкові повірені бігають поверхами видавництва «Київська правда», шукають редакцію «Київська правда», мабуть, аби забрати у нас печатку «Київська правда» та передати її ПР-«Поліфасту»! Й по барабану їм, що сьогоднішнє підприємство, засноване на власності об`єднання громадян «Редакція газети «Київська правда» володіє торговельною маркою «Газета «Київська правда», має свідоцтва на право випуску газет «Київська правда» та «Киевская правда в Украине», діяльність загальнонаціонального інформаційного агентства «Київська правда. Інфо». Така у них до часу регіонально-присяжнюкова «правда».
Розумієте, чому ми вже закликали вас, шановні читачі: якщо побачите газету із нашою назвою, але словоблуддями на честь присяжнюків та «покращання вже сьогодні», не вірте – це клон.
Отака-то свобода слова в Україні часів президентства Януковича. Тепер вони знову хочуть обиратися.
Допоможемо їм?
Від редакції:
Цей номер газети, як і попередні, ми передаємо до посольств Євросоюзу, Сполучених Штатів Америки, Ізраїлю, Російської Федерації, а також до штаб-квартир міжнародних журналістських та правозахисних організацій. Сподіваємося, ця наша газета стане ще одним з багатьох численних свідчень того, що коїться зараз у державі України.

«Свобода слова»: обласний варіант: 6 комментариев

  1. Сергийко 24.07.2012 at 18:27

    Догралися журналюги? добудувалися до вільної та демократичної, про яку волали у 90-ті? так отримуйте

    Запамятайте — коли біда у більшості народу, то й вам ,прислужникам влади, непереливки буде!

  2. кумець 25.07.2012 at 16:42

    Молодець Долганов. Як не крути, а щоб правду писати треба мати не аби яку мужність, громадянську позицію, порядність. Хто може собі уявити, щоб редактор «Життя без слів» написав про зловживання Іващенка, про депутатів — хабарників, про міліцію та прокурорів здирників. Цього ми не дочекаємось. Одні чмоки — чмоки.

  3. володя 26.07.2012 at 10:04

    ПЕДСТАВТЕ СЕБЕ КАРТИНУ! САЛАМАТОВ С ПИКАРСКИМ кино снимут про деребанщика ИВАЩЕНКА ,а «Тысячилетний Васильков „про ментовско-прокурорский“ ВАСИЛЬКОВСКИЙ беспридел напишет!ДЕПУТАТ ПЕКИН на сессии с трибуны расскажет про депутатов-взяточников,а Крикунов в прокуратуре ПОКАИТЬСЯ ,КАК ИВАЩЕНКО „выиграл“ выборы!!!ЖИТЯ И СЛОВО напишет как Иващенко ЗАНОСИЛ ДЕНЬГИ ВЕРЕ УЛЬЯНЧЕНКО ЗА»крышевание",а СЕГОДНЯ ЗАНОСИТ ПРИСЯЖНЮКУ!!! НА партийной конфернции ВАСИЛЬКОВА ПР Сабадаш наберётся смелости и поставит вопрос об исключении Иващенка из ПР... С ТРУДОМ ВЕРИТСЯ? Может просто в василькове нет ДОЛГАНОВА???

  4. Виталий 26.07.2012 at 15:06

    27 вересня 2010 г.в Василькове состоялась ХІІ партконференция (городская) ПР.В.Сабадаш предложил видвинуть на должность мера Василькова С.Иващенка!Источник Сайт Васильковской рацдержадминистрации.Свой вклад в «наведении порядка» в Василькове он ВЫПОЛНИЛ!!! Слово за остальными!!!

  5. Небайдужий 26.07.2012 at 20:32

    А зараз Сабадаш ПР, разом з Іващенком мером ПР, видвинули Т. Засуху, для «наведення порядку» у Василькові і Васильківському районі, до Верховної Ради України. Бо свій вклад, Т Засуха, по відбиранню землі у Васильківському районі, у фермерів МАЙЖЕ ВИКОНАЛА. Тепер слово за останнім що залишилося у місті.

  6. Виталий 27.07.2012 at 15:00

    Да не равняйте Вы Т.Засуху с ИВАЩЕНКО!!! Приедьте в Коваливку -Щвейцария отдыхает!!!На седьмом году правления Бизнес-мера Пикарский пиарит Иващенка за то ,что тот РАЗМЕТКУ В ГОРОДЕ КРИВУЮ ИСПРАВЛЯЕТ!!!Большего Иващенко не ДОСТИГ! А, да ешё памятник решил возвести забыв о дорогах которые к нему ведут и урнах Мусора по дороге к ПАМЯТНИКУ!!!Именно так Иващенко видит ВАСИЛЬКОВ ЕВРОПЕЙСКИЙ ГОРОД!!!

Добавить комментарий

Имя *
E-mail *
Сайт

Это не спам.