Шість «коли» від Ю. Пономаренка

Поділитись:
FacebookVKOdnoklassnikiGoogle+

^4CE8A6AA4678F0CCA0429B9C061ECBD6C3E088016B1DE41408^pimgpsh_fullsize_distr

Премудрий Соломон ще 2800 років тому записав у своїх притчах – «цар утримує край правосуддям, а людина хабарна руйнує його» (Пр. 29.4) Не дивлячись на те, що у мене за вікном 2015 рік, але його слова й зараз актуальні. Спробую тут коротко пояснити чому.

 

Хабар, чи то взятка по російськи, чи лапувка буде по польски, до добра не доводить, бо шкода потім вертається на всіх і на тих, хто має вигоду.

 

Коли ви спитаєте – «як це працює?», то відповім, що це дуже проста математика. Ну ось, наприклад, треба покласти асфальтну дорогу. Чиновник, який підписує договір з підприємством, планує собі покласти половину суми в кишеню. Тобто із 100 грн має піти 50 грн на кишеню  пану бюрократу Петру на новий Лексус. Вже з 50 грн треба покласти асфальт. І як це зробити? Виходить, треба покласти тонше асфальту і насипати менше щебеню. Але не забуваємо, що ще є прораб Федір, котрий теж хоче собі купити іномарку і йому теж треба якось «намутить», бо ж чим він гірший за інших. І ось так всі по колу відкусили потроху і маємо новеньку дорогу, яка через рік стає дуже старенькою через те, що вона від дощу розчинилася і разом зі снігом трохи розтала. І потім бачимо, як наш бюрократ Петро із нашим прорабом Федором їдуть по вибоїнам — результатам своєї праці. Б’ють ходову, розбивають електроніку в своїх новеньких іномарках. А далі вже думають, де б це дістати гроші на недешевий ремонт. Відразу приходить ідея відремонтувати цю ж саму дорогу. Ха! А як буде ремонтуватися, то ми вже знаємо. Все по цій же схемі. І, як то кажуть, – «наша песня хороша, начинай сначала».

 

Коли ось  ми думаємо, де б це заробити побільше, чи  щоб ми могли ходити та їздити по рівним дорогам, щоб наші діти могли ходити в гарну школу, а наші батьки могли б отримувати якісне лікування. Але цього всього немає . І не буде, доки будемо брати і давати хабарі. Замість цього бачимо діряві дороги, відсутність справедливості у владі , суді і т.д. Наш люд роз’їхався по країнах Європи та до Росії, щоб заробити . Та й немало тих, хто не зміг поїхати, мріють і самі зірватися куди небудь за довгим рублем( доларом, євро) Дожилися до того, аби бути десь на «посилках», чи підмітати двори. Народ ще й за це платить гроші рекрутинговим агенціям. Бо самі в себе вдома в своєму місті відчуваємо насправді ще більшими рабами, але нам тут за це менше платять. Народ, який виграв Світову війну, який запустив перший корабель в космос, народ який породив немало генієв. І цей народ не може собою керувати так, щоб не красти. Правда ж абсурд. Може нас в школі та університеті не тому вчать? Може попробувати замість уроків фізики зробити уроки чесності? Нехай ми не будемо запускати ракети в космос, від чого особисто мені ні холодно, ні жарко. Ось поляки не запускають, і що не погано живуть, але у нас буде не підкупний суддя, чи сумлінний директор ЖЕКУ. Погодьтеся, що ефект від цього буде відчутний кожному. Тільки не подумайте, що кажу, що нам не треба космонавтика. Будь ласка.

 

Коли люди беруть хабарі, то ми самі себе руйнуємо зсередини. Непотрібні нам якісь там вороги, що прийдуть із-за три- дев’ять земель і зруйнують нас. Навіщо комусь їхати до нас і руйнувати наші будинки чи калічити нас?? Коли зруйнувати будинок може воровитий прораб, який половину матеріалів вкраде, і ще трохи простий будівельник. А погано побудований будинок потім сам впаде. Покалічить нас «професійний» лікар з купленим дипломом, коли поставить неправильний діагноз, чи виріже не те що треба.

 

Коли народ живе за рахунок хабарництва, читай грабіжництва, то цей народ потроху перетворюється на банду грабіжників. Чому так? Бо команду людей, яка живе шляхом обкрадання ближнього, інакше як бандою не можна назвати. І так було завжди.

 

Коли шукають – так хто ж краде чи гребе хабарі, то звичайний рядовий тиче пальцем на депутатів, президента, прем’єра, на мера міста. Але в той же самий час три пальці показують на нього самого, бо коли ви йдете «решати» якесь питання за гроші, коли ви даєте хабаря замість штрафу за перевищення швидкості, коли ви голосуєте за 200 грн., чи за гречку, і багато багато «коли». Це ви, мої звичайні українці, мої земляки, це ви ж самі хабарники, корупціонери і далеко ходити не треба. Як у нас в народі кажуть? «А якби ж ти став директором, то хіба ж ти б не крав?? Крав би. А ви не подумали, звідки беруться ті нечисті на руку судді, мери, міліціонери. Так із нас самих же вони й беруться. Це не марсіани до нас прилетіли. Ні, ці злостиві хабарники – це наші з вами брати, тітоньки та інші дальні родичі чи може просто знайомі.

 

Коли? Це вже останнє «коли». Ми хочемо жити гідно, зажиточно? То варто розпочати змінюватися самим собі. Ну то як? Розпочнемо?..

 

Добавить комментарий

Имя *
E-mail *
Сайт

Это не спам.