печерський районний суд міста києва
Справа № 757/38498/19-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л., при секретарі Дибі І.Б., за участю захисників: Лисенко В.В., Чернобай Н.Б., підозрюваного: ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката Лисенко Вікторії Володимирівни в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про скасування повідомлення про підозру від 19 квітня 2019 в рамках кримінального провадження № 12019000000000332 від 04.04.2019, —
ВСТАНОВИВ:
23.07.2019 до слідчого судді надійшла скарга адвоката Лисенко Вікторії Володимирівни в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про скасування повідомлення про підозру від 19 квітня 2019 в рамках кримінального провадження № 12019000000000332 від 04.04.2019 року, заявник просить скасувати повідомлення про підозру від 19 квітня 2019 року ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті , частиною 3 статті , частиною 1 статті , в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019000000000332 від 04.04.2019 року та зобов`язати слідчого, який проводить досудове розслідування у даному кримінальному провадженні внести відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про скасування повідомлення про підозру.
Скарга мотивована тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №
12019000000000332, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань
04.04.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених
частиною 3 статті , частиною 1 статті .
У судовому засіданні підозрюваний та захисники скаргу підтримали повністю, посилаючись на викладені в ній факти та обставини, просили її задовольнити.
Вказували на те, що про підозру ОСОБА_1 було повідомлено під час допиту його у якості свідка, а права свідка та підозрюваного суттєво відрізняються, чим слідчим порушено кримінально процесуальне законодавство. Вповідомленні про підозру відсутні дата складання, та дата й час вручення, які є обов`язковими реквізитами. Стороні захисту також невідомо, на підставі якихвідомостей слідчим чи прокурором внесені відповідно до ч. 4 дані про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_1 , оскільки вони відсутні на вказаному документі.
У відповідності до п. 1 ч. 1 , письмове повідомлення про підозру міському голові здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень. Дане повідомлення про підозру ОСОБА_1 складене і підписане заступником Генерального прокурора Сторожуком Д.А., тому слідчий Жерняк С.М. не мав повноважень вносити своєю рукою написи в тексті підозри. Згідно із змістом повідомлення про підозру, ОСОБА_1 підозрюється в організації розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненої за попередньою змовою групою осіб, а також у приховуванні офіційних документів шляхом зловживання особи своїм службовим становищем, вчиненому в особистих інтересах. Як зазначено у тексті повідомлення про підозру, ОСОБА_1 , без жодних на те підстав, за відсутності відповідних заяв про надання адресної матеріальної допомоги, а також достатніх підтверджень про перебування мешканців міста Василькова у складних життєвих обставинах, відповідно до підписаних ним рішень виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області, безпідставно надав громадянам матеріальну допомогу на загальну суму 73 тис. грн.
Крім цього, під виглядом фіктивної передачі невстановленій особі оригіналів та копій документів в загальній кількості 6158 арк., про що начебто останньою було власноручно написано відомості про їх отримання, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, здійснив умисне приховування офіційних документів в особистих інтересах. Проте, копії заяв мешканців Василькова про надання їм матеріальної допомоги 04 червня 2019 року були передані особисто ОСОБА_1 слідчому Жерняку С.М. для приєднання до матеріалів кримінального провадження. Вказані заяви були зареєстровані належним чином та розглянуті відповідно до закону. Зі змісту цих заяв вбачається, що перелічені в повідомленні про підозру особи зверталися до Васильківської міської ради із заявами про надання їм матеріальної допомоги. Вказане об`єктивно свідчитьпро безпідставне звинувачення ОСОБА_1 в організації вчинення розтратичужого майна шляхом зловживання службовим становищем.
Також стороною захисту було зазначено, що в тексті повідомлення про підозру вказано про необхідність надання разом із заявою про отримання матеріальної допомоги акту обстеження депутата. Проте нова редакція Положення про порядок надання адресної матеріальної допомоги сім`ям мешканців м. Василькова, які опинилися у складних життєвих обставинах, приведеного у відповідність до законодавства, не містить такої вимоги. Згідно зі , для отримання соціальних послуг особа, яка їх потребує, має звернутися з письмовою заявою до місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Отже, письмова заява громадянина є підставою для отримання ним матеріальної допомоги. Таким чином, орган досудового розслідування безпідставно зазначив про те, що ОСОБА_1 , достовірно знаючи про відсутність достатніх підтверджень проперебування у складних життєвих обставинах осіб, що звернулися із заявамипро надання матеріальної допомоги, організував здійснення розтрати майна. Також наголошували, що згідно чинного законодавства рішення про надання матеріальної допомогиприймається трьома колегіальними органами, а не особисто міськимголовою,як необґрунтовано зазначено в тексті повідомлення про підозру. Вважають викладені в повідомленні про підозру висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, повідомлення про підозру є необгрунтованим та безпідставним, суперечить матеріалам кримінального провадження та порушує права ОСОБА_1 . Жодна з обставин, якими сторона обвинувачення обгрунтовує склад інкримінованих кримінальних правопорушень у повідомленні про підозру не забезпечені доказами у кримінальному провадженні.
Фактичною підставоюдля повідомлення про підозру є безсумнівна система належних до справи, допустимих, достовірних і достатніх доказів, які вказують на наявність складу злочину в діянні підозрюваної особи.
Прокурор в судове засідання не з`явився, про день, час розгляду справи був належним чином повідомлений, заяв про поважні причини неявки суду не подали, пояснень не надали.
Вислухавши позицію сторін, дослідивши матеріали скарги, копії матеріалів кримінального провадження № 12019000000000332 від 04.04.2019, які стали підставою для повідомлення про підозри, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 10 ч. 1 , на досудовому провадженні може бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом — підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Відповідно до вимог , права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
передбачено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Під час розгляду скарги слідчим судом встановлено, що 19.04.2019 року під час допиту ОСОБА_1 у якості свідка, останньому першим заступником Генерального прокурора Сторожуком Д.А. було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. , ч. 3 ст. , ч. 1 ст. .
Відповідно до рішення виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області від 30.01.2019 року №15 затверджено Положення про порядок надання грошової матеріальної допомоги громадянам або іншим соціальним групам, які опинилися у складних життєвих обставинах згідно з додатком.
Згідно з Положенням про надання грошової матеріальної допомоги громадянам або іншим соціальним групам, які опинились у складних життєвих обставинах /далі — Положення/, особа має звернутися із заявою про надання матеріальної допомоги до загального відділу Васильківської міської ради, після чого заява передається Васильківському міському голові для накладення резолюції (п.2.5 Положення).
Пунктом 2.6. Положення передбачено, що загальний відділ апарату виконавчого комітету невідкладно через секретаря Комісії передає документи на розгляд Комісії. Комісія протягом 15 днів розглядає подану заяву, простою більшістю голосів приймається рішення про надання матеріальної допомоги. Рішення Комісії оформлюється протоколом (п. 2.8., 2.10. Положення).
На підставі рішення — протоколу Комісії, фінансове управління Васильківської міської ради в строк 5 робочих днів, готує проект рішення виконавчого комітету Васильківської міської ради про надання матеріальної допомоги (п. 3.1. Положення).
Після прийняття рішення виконавчим комітетом про надання матеріальної допомоги, визначена сума коштів перераховується фінансовим управлінням головному розпоряднику бюджетних коштів — управлінню соціального захисту населення Васильківської міської ради (п. 3.2. Положення).
Відповідно до п. 3.3. Положення, головний розпорядник коштів — управління соціального захисту населення перераховує грошові кошти на персональний рахунок заявника в установу банку.
Відповідно до Довідки управління соціального захисту населення Васильківської міської ради Київської області від 29.07.2019 року №05-2622/01, на обліку перебувають малозахищені громадяни, які отримують державні соціальні допомоги, при цьому із 71 особи, зазначеної у списку, 36 перебувають на обліку в управлінні соціального захисту населення Васильківської міської ради як малозахищені громадяни, які отримують державні соціальні допомоги (з наведенням ПІБ та підстави перебування на обліку); 17 осіб перебувають на обліку як пенсіонери (із наведенням ПІБ); та надані копії заяв громадян, які неодноразово, на протязі декількох років зверталися за отриманням матеріальної допомоги з копіями документів, підтверджуючих необхідність отримання ними такої допомоги, що підтверджується відповідними заявами.
Згідно з п. 18 ч. 1 , до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Відповідно до , завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно , особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. «Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 62, відповідно до якого обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, див. в .
Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 4 ) — це стосується і зміни повідомлення про підозри (ч. 1 ).
Згідно , зазначено, що процесуальним рішенням є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, які приймаються в формі постанови з наявністю чіткого переліку вимог. Окремо також в згаданій статті зазначено, що обвинувальний акт також є процесуальним рішенням. Порівнявши ст. ст. , , які ставляться законодавцем до процесуального рішення у формі постанови та до повідомлення про підозру у зв`язку із чим повідомлення про підозру є процесуальною дією, а не процесуальним рішенням.
Відповідно до ч. 2 , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені та законами України. Виходячи із зазначеного вище, слідчий, прокурор зобов`язані здійснювати повідомлення про підозру належним чином в порядку .
закріплений обов`язок суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог , цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, в порядку, передбаченого .
Положення ч. 2 зобов`язують суди, прокуратуру, органи досудового розслідування під час здійснення кримінального провадження застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (надалі Суд), який діє на основі (надалі Конвенція), що стала частиною національного законодавства.
Принцип верховенства права передбачає, що особа повинна бути захищена від свавілля суб`єктів владних повноважень, тобто втручання суб`єктів владних повноважень має бути піддано ефективному судовому контролю.
Ст. 13 Конвенції встановлює, що кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Підставою для скасування повідомлення про підозру або визнання такою, що не набула статусу підозрюваного є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, відсутність обов`язкових елементів повідомлення про підозру.
Відповідно до , повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому , зокрема за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Так, відповідно до , повідомлення має містити: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
визначено порядок здійснення повідомлення про підозру та обов`язок роз`яснення прав підозрюваного, а саме: письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення — у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень; письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
Слідчим суддею при розгляді скарги про скасування повідомлення про підозру встановлено, що підозрюваному ОСОБА_1 підозру пред`явлено 19 квітня 2019 року під час допиту його, як свідка. Повідомлення про підозру не містить зазначення дати складання підозри та дата і час вручення підозри. Крім того, повідомлення про підозру від квітня 2019 року не містить зазначення часу, місця вчинення, а також суттєвих обставин, відомих на момент вручення підозри, за ч. 3 ст. , ч. 1 ст. .
Досудовим слідством не взято до уваги те, що рішення про надання матеріальної допомоги приймається трьома колегіальними органами визначеними Положенням.
Слідчий суддя погоджується із твердженнями сторони захисту, що на день пред`явлення підозри 19.04.2019 року ОСОБА_1 , в змісті повідомлення про підозру відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події, як передбачає п.6 ч.1 , чому б передувала безсумнівна система належних до справи, допустимих, достовірних і достатніх доказі, які вказують на наявність складу злочину в діянні підозрюваної особи, яка б виключала сумніви щодо того, що 1) кримінальне правопорушення справді відбулося; 2) кримінальне правопорушення вчинене підозрюваною особою; 3) діяння підозрюваної особи містить склад конкретного кримінального правопорушення; 4) відсутні обставини, які виключають її відповідальність.
Згідно з принципом презумпції невинуватості всі сумніви по справі, якщо вичерпані можливості їх усунення, повинні тлумачитись і вирішуватись на користь підозрюваного (обвинуваченого). Для повідомлення особі про підозру потрібна система неспростовних доказів, які вказують на наявність в діях конкретного складу злочину. Помилкове повідомлення особі про підозру є одним з найбільш небажаних актів. Воно спричиняє невиправну шкоду правосуддю та людині, бо ніщо, мабуть, не викликає більшої образи і більш болісної душевної травми, ніж безпідставне звинувачення у злочині. Правоохоронні органи зобов`язані компенсувати моральну шкоду людині, що була завдана безпідставним притягненням її до відповідальності.
З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у , слідчим суддям слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін „обґрунтована підозра“ означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A). Однак вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови», № 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Слідчим суддею встановлено, що орган досудового розслідування під час повідомлення про підозру ОСОБА_1 19.04.2019 року чітко на вказав про беззаперечність фактів викладених у тексті підозри та не посилався на зібрані у зв`язку із цим доказами під час проведення процесуальних дій до пред`явлення підозри.
Положення кримінально-процесуального законодавства не містять визначення змісту поняття «підозра», проте системний аналіз змісту норм свідчить, що підозра є складовим елементом процедури притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки саме з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення розпочинається кримінальне переслідування такої особи (п.14 ч.1 ). Визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.5 ).
Так згідно з практикою ЄСПЛ «підозра» є частиною більш широкого поняття «обвинувачення», яке відповідно до п.13 ч.1 являє собою твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод за тлумаченням ЄСПЛ вміщено концепцію терміну «кримінальне обвинувачення», яка характеризується скоріше матеріальним, аніж формальним характером (справа «Девеєр проти Бельгії», рішення від 27.02.1980р., скарга №6903/75). У справі «Еклє проти Федеративної Республіки Німеччини» (рішення від 15.07.1982р, скарга №8130/78) ЄСПЛ констатував, що кримінальне обвинувачення може бути визначене як «офіційне повідомлення особи компетентним органом про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення». Розвиваючи зазначену концепцію ЄСПЛ у справі «Фоті та інші проти Італії» (рішення від 10.12.1982р.) навів ширше витлумачення цього визначення, включивши до нього також «інші підстави, що підтверджують це звинувачення, і які можуть спричинити серйозні наслідки, що можуть ускладнити становище підозрюваного». Комісія та Суд визнали, що такими підставами, які можуть спричинити серйозні наслідки, можуть бути видача ордеру на арешт, обшук приміщення чи особистий обшук.
З огляду на вищезазначене, підозра є певним етапом обвинувачення, оскільки під час підозри висувається припущення про можливе скоєння особою кримінального правопорушення, а відтак має відповідати загальним вимогам, які характеризують зміст обвинувачення. Враховуючи, що підозра є припущенням про вчинення конкретною особою кримінального правопорушення, то існування підозри нерозривно пов`язане із наявністю підозрюваного.
Положенням другого абзацу ч. 1 визначено, що особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються .
Вручення повідомлення про підозру особі, відносно якої застосовується особливий порядок кримінального провадження не належним прокурором є істотним порушенням вимог процесуального закону, що також підтверджується правовим висновком Верховного суду, викладеним у постанові від 19.02.2019 у справі № 349/1487/14-к, «…як убачається з матеріалів кримінального провадження, письмове повідомлення про підозру судді і хоча й було складено першим заступником Генерального прокурора України, проте вручене особою, яка за посадою не є Генеральним прокурором або його заступником, чим істотно порушено вимоги процесуального закону в частині процедури притягнення особи до кримінальної відповідальності».
Оскільки повідомлення про підозру було вручене ОСОБА_1 з порушенням порядку визначеного нормами , слідчий суддя вважає наявними підстави для часткового задоволення скарги та скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті , частиною 3 статті , частиною 1 статті , в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019000000000332 від 04.04.2019 року.
Відповідно до висновку Рішення Великої Палати ВС від 26.03.2019 року у справі №807/1459/17, п. 59 «з урахуванням особливостей заявленого предмета позову та того, що чинне законодавство не передбачає виключення з Реєстру інформації, якою лише констатується факт здійснення процесуальної діяльності органів досудового розслідування та її результати, така інформація не впливає на юридичне становище позивача, не змінює характеру й обсягу його прав і обов`язків та існуючого стану правовідносин. Отже, заявлену позовну вимогу суди не можуть розглядати за правилами будь-якого судочинства», а тому у задоволенні вимог щодо зобов`язання слідчого, який проводить досудове розслідування у даному кримінальному провадженні внести відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про скасування повідомлення про підозру слід відмовити.
Керуючись статтями , , , слідчий суддя,
У Х В А Л И В :
Скаргу адвоката Лисенко Вікторії Володимирівни в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про скасування повідомлення про підозру від 19 квітня 2019 в рамках кримінального провадження № 12019000000000332 від 04.04.2019 — задовольнити частково.
Скасувати повідомлення про підозру від 19 квітня 2019 року ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті , частиною 3 статті , частиною 1 статті , в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019000000000332 від 04.04.2019 року.
В решті вимог скарги відмовити.
Повний текст ухвали проголошено 05.08.2019 року о 10-00 год.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя О.Л. Бусик