Чи виступить генерал Присяжнюк проти Президента Януковича?

Поділитись:
FacebookVKOdnoklassnikiGoogle+

У матеріалах «Сорок плюс сорок для чиновників, або … І Спаський – «поліфас» (номер за 16 березня) та «Моя міліція мене» того…» (номер за 24 березня) ми почали розповідь про цікаву владну команду, яка склалася зараз у Київській обласній державній адміністрації.

Багатоликий Анатолій Присяжнюк: генерал-майор міліції з даішними автономерами (ліворуч), Генерал-лейтенант міліції (у центрі), генерал-полковник — чого? (праворуч)

Нагадаємо, що мова йшла, зокрема, й про такого собі Юрія Чижмаря, який за «оранжевих» часів був спочатку керівником Служби глави Секретаріату Ющенка, а згодом – губернатором Тернопільщини. З цим персонажем, призначеним у заступники Присяжнюка, стався дивний казус: хтось жбурнув йому в обличчя кислотою. Ситуація доволі неординарна, преса її активно обговорювала, висуваючи різні версії. Чижмарь після того тихенько з посади пішов.
Розповідали ми й про іншого присяжнюкового заступника-керівника апарату Андрія Спаського. Мабуть, це вундеркінд. Бо у 17 років та 2 місяці від народження був він прийнятий на службу до міліції, де отримав старшого лейтенанта й водночас встиг захистити дисертацію. Більше того, вундеркінд Спаський, попрацювавши усього один (!) рік в Київській обладміністрації, указом Президента №970/2011 від 8 жовтня 2011 року «за вагомий особистий внесок у реалізацію державної правової політики, зміцнення законності та правопорядку, багаторічну самовіддану працю та високий професіоналізм» був удостоєний почесного звання «Заслужений юрист України». Ми намагалися зрозуміти, коли цей юнак, вчорашній студент, встиг усього цього досягти – й звернулися згідно із законом про доступ до публічної інформації до Анатолія Присяжнюка. Але попри те, що облчиновник мав по закону відповісти нам протягом п’яти календарних днів, нам відписали лише на десятий день. Відповів начальник відділу КОДА, який навів лише офіційну біографію Спаського та нагадав, що звання та ранги присвоює Президент. А то ми не знаємо. Тож, по суті, наш інформаційний запит проігнорували. Продемонструвавши тим самим вчергове своє ставлення до демократії, права, ЗМІ. Редакції довелося (знов же таки, згідно з цим законодавчим актом) запитати про «вагомий особистий внесок» у розбудову правової держави та «багаторічну самовіддану працю» Спаського у глави АП Сергія Льовочкіна. Сподіваємося, що відповідь із Банкової отримаємо.

Колишні, які зіграли важливу роль у життті Анатолія Присяжнюка: випускник спецшколи КДБ, лідер ющенківської партії Валентин Наливайченко та колишня керівниця Київщини та Секретаріату Президента Віра Ульянченко

Про заступників та помічників Присяжнюка, до речі, можна багато цікавого розповідати. Яка компанія підібралася! Подивіться лише на нещодавний виступ «Української правди» «Київська обладміністрація вимагає від ЗМІ негайно публікувати «джинсу» (ttp://www.pravda.com.ua/news/2012/03/30/6961811/). Подібних вказівок від такого собі Я.І. Мазуркевича, який керує управлінням зі зв’язків зі ЗМІ, редакція «Київської правди» за півтора року зібрала цілу купу. Й ось що цікаво: Мазуркевич цей – полковник міліції, виходець з того ж відомства, що й сам Присяжнюк. І, схоже, як усі у міліцейській бригаді Присяжнюка. любить всілякі нагороди та звання. Судіть самі. За часів міністерствування у МВС славнозвісного Юрія Луценка Ярослав Іванович Мазуркевич достроково отримав звання полковника. Разом із правою рукою Луценка, такою собі Інною Кисіль, він брав найактивнішу участь у «розкрутці» цього самого Юрія Луценка. На журналістській ниві, правда, не відзначився, хоча редагував емвеесний тижневик, проте став героєм цілої серії публікацій у вітчизняних ЗМІ про корупцію та зловживання у системі Міністерства внутрішніх справ. Увага: указом Президента Віктора Ющенка № 475/2009 від 23 червня 2009 року «за вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм у захисті конституційних прав і свобод людини і громадянина» полковнику міліції Мазуркевичу Ярославу Івановичу присвоєно почесне звання «Заслужений журналіст України». Так би він і продовжував рвати штані за Ющенка-Луценка, але Президентом став Янукович, міністром внутрішніх справ Могильов – і Ярослава Мазуркевича з органів з тріском погнали. Цю історію, до речі, добре знає відомий український телевізійний журналіст, полковник міліції Костянтин Стогній. Його відгуки про персону та діяльність Мазуркевича, м’яко кажучи, вельми негативні. Цікаво, що одним з перших кадрових призначень в Київській адміністрації Анатолія Присяжнюка стало саме воцаріння на управління зі зв’язків зі ЗМІ цього персонажа, Мазуркевича. Для того, правда, довелося виставити за поріг одного відомого журналіста та організатора преси.
Не можемо не назвати ще одне вельми цікаве ім`я з присяжнюкової команди – перший заступник голови Київської обладміністрації Ярослав Миколайович Москаленко. Об`єднує його з генералом не лише спільна робота, але значно більше.
Хочете приклади, будь ласка. З нагоди Всесвітнього дня захисту свободи слова, ще у квітні 2010 року, Національна спілка журналістів України оприлюднила список посадовців, які своїми діями перешкоджають свободі слова. Своє звернення НСЖУ тоді поширила серед українських медіа, а також передала до Міжнародної федерації журналістів, Ради Європи та Європарламенту для моніторингу і контролю з боку міжнародних структур. У списку (в алфавітному порядку) – десять «достойників». Читаємо:
«…6. Ярослав Москаленко – перебуваючи на посаді голови Вишгородської районної ради, не міг змиритися з редакційною незалежністю районної газети «Слово» та став ініціатором припинення співзасновництва редакції трудовим колективом (без згоди самого колективу) та заміни редактора на більш лояльного до себе. Наразі посадовця призначено головою районної державної адміністрації. Характерно, що посадовець упевнений, що місцева рада як засновник газети і редакції має визначати редакційну політику і зміст видання.
…8. Анатолій Присяжнюк – перебуваючи на посаді заступника голови Служби безпеки України, надіслав до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення листи, в яких витребував завірені матеріали щодо проведеного Нацрадою конкурсу на мовлення та копії особових справ членів Нацради, їх функціональні обов’язки, накази про призначення на посаду та звільнення, довідки про прийняття присяги державного службовця тощо. Вперше українська спецслужба здійснює відвертий тиск на членів незалежного органу, яким, за Конституцією, є Національна рада з питань телебачення і радіомовлення».
Боже мій, невже співпадіння? Дивимося офіційні біографії чиновників. Це ті самі персонажі: нинішній голова Київської облдержадміністрації (КОДА) та його бойовий перший заступник. Чому ж вони так не люблять свободу слова, намагаються зробити слухняними журналістів? – задалися ми запитанням. Й ретельно зацікавилися долями та трудовими здобутками лише деяких керівників КОДА. Почнемо з головного начальника.
Початок творчого шляху Анатолія Присяжнюка вельми показовий для радянської епохи. Рядовий асистент кафедри ремонту машин та технології металу Кам`янець-Подільського сільськогосподарського інституту та голова робочкому навчального господарства цього ж інституту несподівано перекваліфіковується у… державтоінспектора Сімферопольського (!) райвиконкому Кримської області. Для людей старшого віку додаткових пояснень не треба. Для молоді ж зазначимо, що на таку посаду, тим більше на такий ласий шматок території, не членам КПРС та без відповідного направлення партійного комітету дорога була зачиненою на десяток замків. Сподіваємося, що Анатолій Йосипович спростує це наше твердження. Принаймні, в інтерв’ю, надрукованому в газеті «Крымское время» (номер від 19 листопада 2009 року), Присяжнюк говорить таке:
«Я відбувся у Криму як керівник. Я люблю цей край. І, будучи безпартійним (підкреслено. – Ред.), я сьогодні не служу ніякій партії, а відстоюю інтереси усіх кримчан».
Стоп, почали терти лоба ми. У цей самий час Анатолій Йосипович Присяжнюк був депутатом Верховної Ради Криму від… Комуністичної партії, входив до групи «Комуністи» та вважався персоною, наближеною до Леоніда Грача. Чого, до речі, він не відкидає й у цьому інтерв’ю:
«Перейшовши на роботу до Києва, ви як і досі залишаєтесь депутатом Верховної Ради Криму, чи не так? – запитує журналіст.
— Так, це моя принципова позиція. Я одразу сказав і Президенту України … (пропущено нами свідомо. – Ред.) й … (пропущено нами свідомо.– Ред.), що хочу продовжувати залишатися депутатом Верховної Ради Криму».
Тут необхідна ремарка. Вже за рік після виходу цього інтерв’ю Анатолій Присяжнюк виявився… першим заступником голови Київської обласної організації Партії регіонів!
А тепер найцікавіше: що ж ми тимчасово пропустили у висловлюваннях з наведеного інтерв’ю Присяжнюка? Прізвище Президента – Ющенко та голови СБУ Валентина Наливайченка! Саме їм клявся у відданості Присяжнюк і просив залишити його депутатом-комуністом. Ось які бувають кульбіти. То інтерв’ю з красномовним заголовком «Анатолій Присяжнюк: «Працюючи в СБУ, я буду слідкувати за ситуацією в Криму» вельми цікаве, й, здається, багато хто б сьогодні хотів його позбавитися. Не радимо, бо публікація ця у розпорядженні редакції «Київської правди» є. Тож, процитуємо присяжнюкові одкровення: «Крім енергетичного комплексу, я буду курирувати й промисловість, й транспорт, й зв'язок, й інші галузі економіки».
Бачте, правду сказав, як свідчить звернення Національної спілки журналістів України з оприлюдненням імен тих, хто свідомо нехтує таким демократичним механізмом, як свобода слова. Як співалося в старій радянській пісні: «Мне сверху видно все, ты так и знай». На запитання кримського журналіста «Наскільки важким для вас, генерал-лейтенанта міліції, став перехід на роботу до «конкурентів» — у Службу безпеки України?», — вчорашній даїшник, зокрема, сказав: «Я прийшов у СБУ для того, аби працювати в інтересах держави та її громадян, для того, аби виконувати поставлені Президентом (Ющенком. – Ред.)задачі щодо забезпечення безпеки України…»
До слова, народний депутат України від БЮТ, кримчанин Андрій Сенченко з цього приводу сказав кореспонденту агентства «Новий регіон» Анастасії Горбенко (публікація від 10 листопада 2009 року): «Я знаю Анатолія Йосиповича 100 років, він – нормальна людина. До СБУ він не має рівним рахунком взагалі ніякого відношення. Уся його трудова діяльність та біографія проходила у ДАЇ..., можу сказати, що це призначення зайвий раз підкреслює неадекватність Президента Ющенка». Залишимо на совісті Сенченка твердження щодо адекватності Ющенка, звернемо увагу на інше, більш важливе: у своєму інтерв’ю Анатолій Присяжнюк обіцяє «виконувати поставлені Президентом» Ющенком задачі. Згадаємо, що у цей час активісти Партії регіонів у центрі та на місцях, опозиційні журналісти піддавалися тиску з боку усіх владних інституцій. Тож, як свідчить висновок, зроблений менше аніж за рік Національною спілкою журналістів України, заступник одіозного Наливайченка по СБУ свої обіцянки перед Ющенком виконав. Зазначимо також, що призначили Присяжнюка на місце, яке вивільнилося після такого собі Кислинського. Той був заступником голови СБУ, але, як з`ясувалося, підробив диплом про освіту. Ющенко Кислинського здибався, запросивши на вельми відповідальну посаду генерал-лейтенанта міліції Анатолія Присяжнюка.
Чекайте, а хто вам сказав, що Анатолій Йосипович Присяжнюк – генерал-лейтенант міліції? Вище беріть – генерал-полковник у Службі безпеки України! Не вірите? Будь ласка: 10 листопада даішника Присяжнюка указом Ющенка за номером 917/2009 призначено заступником голови СБУ, а вже лише за три місяці (!) іншим указом за номером 187/2010 від 18 лютого 2010 року йому присвоєно звання генерал-полковника! До того ще, між іншим, депутат від комуністів Верховної Ради АРК А.Й.Присяжнюк встиг отримати від Віктора Андрійовича орден «За заслуги» II ступеня, став заслуженим юристом (як згодом його вірний заступник, 29-річний Андрій Спаський). Ми надіслали ще один інформаційний запит Присяжнюку. Поцікавилися, які звання та посади були у нього в СБУ до того? Може, часом ховався за шинелькою даішника розвідник-кадебіст? Свого ж часу саме журналісти відкопали, що начальник Присяжнюка Наливайченко приховав одну «маленьку» подробицю своєї біографії: виявився він випускником дуже утаємниченої кадебістської спецшколи. Та правду про себе Анатолій Йосипович говорити не бажає: й на цей наш інформаційний запит надійшла відписка з посиланням на указ Президента.
А ще Анатолій Присяжнюк – теж видатний вчений, кандидат юридичних наук, як і вундеркінд Спаський. Присяжнюкова наукова робота на здобуття вченого ступеня називається «Конституційне будівництво в Українській Народній Республіці доби Директорії (листопад 1918 – початок 1921 рр.)». Зазначимо, що у цей час, судячи з офіційної біографії, заслужений юрист України Присяжнюк служив начальником управління МВС у Полтавській області. А дисертацію захистив у Національній академії внутрішніх справ. Саме там, де через кілька років визначним вченим визнали керівника його апарату, заслуженого юриста України 29-річного Андрія Спаського. Уявляєте: ночей не спав начальник Полтавського УВС Присяжнюк, не доїдав, наукову працю про Директорію та її конституційне будівництво творив! Втім, до наукового аналізу цієї роботи, її оригінальності та унікальності, ваги для вітчизняної та світової науки ми згодом повернемося.
Що ж з цього випливає, якщо серйозно?
У численних публікаціях ЗМІ, виступах політиків, у тому числі, народних депутатів, громадських діячів йдеться про методи, якими «оранжева» міліцейська команда Присяжнюка ламає зараз через коліно столичну область. Останні місцеві вибори стали тому яскравим свідченням. Експерти припускають, що саме за такими рецептами проводитимуть на Київщині і наступні вибори до парламенту. Водночас проголошуються нездійсненні програми. Їх нині офіційно у кандидата наук, заслуженого юриста, генерал-лейтенанта міліції, генерал-полковника СБУ Анатолія Присяжнюка півсотні. Постійно заявляється з трибун про шалені успіхи в економічній та соціальній сферах, що має викликати (і вже викликає) у простих мешканців додаткову негативну реакцію щодо УСІЄЇ влади, а не лише стосовно КОДА.
Виникає логічне запитання: а чи не свідомо це все робиться, аби таким чином вбивати у столичному регіоні рейтинги Віктора Януковича, Партії регіонів, нинішньої влади загалом?
Тож у цьому контексті не може виглядати фантастичним припущення, зроблене нами у попередніх публікаціях. Зміст його такий. Заздалегідь, ще за ющенківських часів, готувалася «оранжева» бригада на Київську область. Саме з цією метою з СБУ було катапультовано кримського комуніста Присяжнюка. З Харкова через Секретаріат Ющенка – його заступника Спаського. Через ту ж контору – Чижмаря. Через Вишгородську райраду, а потім тамтешню РДА – Москаленка. Через МВС Луценка – Мазуркевича… Список персонажів можна продовжити. Формуванням команди (а вірніше, п’ятої колони), вірогідно, займалися ті, хто ще в останні ющенківські місяці розумів: перемога Віктора Януковича на президентських виборах-2010 неминуча. А щоб похитнути авторитет Партії регіонів, достатньо наштовхати до її лав різноманітних «заслужених» особистостей, які будуть діяти так, як діє сьогодні Київська обласна владна команда. До речі, й у корупції вона сягнула загальноукраїнських рекордів. Засуджений нещодавно до дев`яти років ув’язнення з конфіскацією майна за хабарництво в особливо великих масштабах начальник управління культури та туризму КОДА, новоспечений член фракції ПР в облраді – теж кадр, приведений Присяжнюком.
Хіба виключений варіант, що у найвідповідальніший для діючого глави держави час ця команда не зіграє свою ще більш «вагому» гру?
Ми не відповідаємо на це запитання, залишаючи його нашим читачам. Сподіваємося, що над ним замисляться й на Банковій та у керівництві Партії регіонів.
Ми ж продовжимо журналістське розслідування у наступних номерах газети.

Посилання на першоджерело:
http://kiev-pravda.info/13-22784/chi-vistupit-general-prisyazhnyuk-proti-prezidenta-yanukovicha

Добавить комментарий

Имя *
E-mail *
Сайт

Это не спам.